Доктор геолого-мінералогічних наук (1989). Професор кафедри гідрогеології (1999). Закінчив Харківський державний університет імені. О.М. Горького (1962). З 1963 працює в Українському науково-дослідному інституті природних газів. З 1992 за сумісництвом почав викладати в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна, а з 2010 р. на постійній роботі в університеті. З 2011 р. голова спеціалізованої вченої ради з захисту дисертацій на здобуття наукового ступеню кандидата геологічних наук по спеціальностям 04.00.06. – гідрогеологія та 04.00.17. – геологія нафти та газу. За останній час під його керівництвом захищено 3 кандидатські дисертації.
Викладає курси: “Геотермія родовищ нафти і газу”, “Історія та методологія гідрогеології”, “Науково-дослідницький практикум в гідрогеології”, “Науково-дослідницька практика”, “Ресурси питних підземних вод”, “Гідрогеотермія”, “Динаміка підземних вод”, “Інженерні споруди”.
Напрямок наукової діяльності – присвячений гідрогеології, геотермії, термогазодинаміці, методам контролю якості природного газу. Розробив теоретичні основи взаємозв’язку геотемпературного поля з формуванням і розміщенням газових і нафтових родовищ. Під його керівництвом створена галузева комплексна система контролю якості природного газу, розроблені численні нормативні документи, методики, інструкції. Поряд з основною роботою був експертом з якості газу Міжнародного газового союзу (1997–2000).
Автор і співавтор більше 140 наукових публікацій і 5 патентів, а також науково-популярних видань по природному газу України, підземним водам, краєзнавству.
Кімната 2-55